Оскільки позбавлення батьківських прав є виключною мірою, воно тягне за собою серйозні наслідки. У частині 1 статті 166 Сімейного кодексу України вказано, що особа, позбавлена батьківських прав:
– втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання (право визначати місце проживання та перебування дитини, надання дозволу виїзду дитини за кордон, вибору навчального закладу для здобуття освіти дитиною тощо);
– перестає бути законним представником дитини (представляти дитину в різних органах та установах, захищати права та інтереси без пред’явлення додаткових документів для такого представництва);
– втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми (як-от: допомога при народженні дитини; на дітей одиноким матерям; як особі, яка доглядає за хворою дитиною тощо);
– не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником. Така особа позбавлена права усиновлювати іншу дитину. Але у разі скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав такий правовий наслідок втрачаються. І відповідно інша особа не може усиновити дитину, бо вважається, що відсутня обов’язкова згода на усиновлення батька/матері дитини (тому усиновлення є недійсним, з чим погодився Верховний Суд у Постанові від 05.09.2022 року №554/1924/20): http://surl.li/isita.
– не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника);
– втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною (право на управління майном дитини, право на спадкування майна після дитини за законом.
Позбавлення особи батьківських прав не впливає на право дитини бути спадкоємцем після смерті батька/матері. Дитина залишається законним спадкоємцем першої черги, згідно з статтею 1261 Цивільного кодексу України).
Незважаючи на втрату прав щодо дитини, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Відповідно до частини 2 статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Обов’язок розповсюджується також на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги (Постанова Верховного Суду від 27.02.2019 року №760/17457/16-ц): http://surl.li/isita.
У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Отже, варто зауважити, що особа, яку позбавили батьківських прав позбавляється всіх прав, які були пов’язані на спорідненості з дитиною. Сімейним кодексом України лише передбачені права матері і батька, позбавлених батьківських прав, на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною та самого поновлення батьківських прав. Стаття 168 СК України вказує, що суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров’ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи. Тобто у позбавлених батьківських прав осіб залишається можливість спілкування та зустрічей з дитиною.
Публікації та матеріали у сфері сімейного права за посиланням.