Чи може біологічні батько або матір вимагати скасування усиновлення у процесі розлучення з усиновлювачем?
Хто може ініціювати процедуру скасування усиновлення та за яких підстав?
Ганна Гаро, сімейний адвокат, к.ю.н., сімейний медіатор
Аліна Черемис, помічник адвоката
Усиновлення – це завжди зважений і відповідальний крок, який змінює життя не лише дитини, а й дорослих, які беруть на себе зобов’язання стати для усиновленої дитини новою сім’єю. Процедура усиновлення займає значний час, супроводжується великою кількістю бюрократичних процедур і є серйозним, обдуманим кроком для усиновлювача.
Однак трапляються випадки коли, до прикладу, при усиновленні одним із подружжя дитини другого подружжя (внутрішньосімейне усиновлення), через певний період часу подружжя вирішили розірвати шлюб. В даній ситуації виникає питання: чи може біологічний батько або мати – той, хто перебував у шлюбі з усиновлювачем чи сам усиновлювач – ініціювати скасування усиновлення після розірвання шлюбу?
У загальному усиновленні також не виключені ситуації, коли усиновлювачі з певних причин уже не можуть далі нести свої батьківські обов’язки перед усиновленими дітьми. Тут теж постає питання: чи є це підставою для скасування усиновлення та хто може ініціювати цей процес?
Детальніше розглянемо ці питання у статті.
Що говорить закон?
Щодо підстав скасування усиновлення.
Метою інституту усиновлення є забезпечення стабільного й гармонійного середовища для життя усиновленої дитини. Скасування усиновлення може завдати дитині серйозної психологічної травми та негативно вплинути на її інтереси.
З огляду на це, частина перша статті 238 Сімейного кодексу України містить вичерпний перелік підстав, за яких суд має право скасувати усиновлення. Зокрема, якщо:
1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.
Розлучення усиновлювача з одним із батьків дитини НЕ є підставою для скасування усиновлення.
У положеннях частини 2 статті 238 Сімейного кодексу України передбачено, що скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.
АЛЕ норма передбачає винятки! Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття:
- якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім’ї;
- за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.
Хто ж може ініціювати процес скасування усиновлення?
Позовну заяву про скасування усиновлення можуть подати до суду біологічні батьки батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відтак, на загальних підставах, заяву про скасування усиновлення можуть подати до суду й біологічні батько чи матір.
Що говорить судова практика?
Постанова Касаційного цивільного суду ВС від 16.04.2025 року у справі №127/37017/23.
Розірвання шлюбу між сторонами не може бути підставою для скасування усиновлення, оскільки разом з усиновленням позивач набула права та взяла на себе обов’язки щодо дітей, яких вона усиновила, у тому ж обсязі, який мають біологічні батьки щодо дітей. Розірвання шлюбу з батьком усиновлених дітей не звільняє позивача від виконання таких обов’язків.
При цьому Верховний Суд наголошує, що особисті непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для скасування усиновлення дітей, оскільки у рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.
Постанова Касаційного цивільного суду ВС від 11.01.2023 року у справі №523/1603/20.
Постанова апеляційного суду (яку Верховний Суд залишив без змін) мотивована тим, що на момент усиновлення дитині було 6 років, а на час звернення усиновлювачем до суду з цим позовом дитина вже досягла повноліття. Колегія суддів зазначила, що у випадку досягнення усиновленою дитиною повноліття усиновлення може бути скасовано лише в разі наявності протиправної поведінки усиновленого, яка загрожує життю, здоров’ю усиновлювача або інших членів сім’ї. В той же час на обставини наявності такої протиправної поведінки усиновленого позивач у позовній заяві не посилався й доказів на їх підтвердження суду не надав.
Постанова Касаційного цивільного суду ВС від 27.10.2021 року у справі №204/586/20.
Зміна поведінки дитини в негативну сторону, яка настала з ускладненими особливостями настання у дитини перехідного віку та погіршення відносин в сім’ї не є підставою для скасування усиновлення, оскільки усиновителі почали займатись вихованням дитини з раннього віку, а також враховуючи висновок органу опіки та піклування, батьки злісно ухилялись від виконання та утримання дитини, тому скасування усиновлення дитини є недоцільним.
Неможливість виконання усиновлювачами своїх батьківських обов’язків незалежно від їх волі у стосунках, які склалися між усиновлювачами та дитиною, позивачі не довели і суди не встановили.
Постанова Касаційного цивільного суду ВС від 30.06.2021 року у справі №128/2015/20.
У цій справі з заявою про скасування усиновлення звернулася одна з усиновлювачів, мотивуючи це тим, що діти демонструють до неї зневажливе ставлення, ігнорують її прохання, вживають нецензурну лексику та повністю підтримують іншого усиновлювача. Вона вважала, що такі обставини роблять неможливим подальше спільне проживання і виконання нею батьківських обов’язків, а також шкодять інтересам дітей. Проте суди всіх трьох інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для скасування усиновлення та відмовили в задоволенні заяви.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наведені позивачем обставини не свідчать про те, що погіршення стосунків між нею та дітьми сталося поза волею позивача, а встановлені по справі обставини вказують на те, що поведінка позивача також вплинула на її стосунки із дітьми.
Колегія суддів вважає, що суди дійшли правильних висновків, що в даному випадку скасування усиновлення буде суперечити інтересам дітей, а крім того є підстави для нормалізації відносин між усиновлювачем та усиновленими.
Позиція Верховного Суду, у якій колегія погодилася з рішенням про скасування усиновлення.
Постанова Касаційного цивільного суду ВС від 22.09.2023 року у справі №554/8938/21.
Судом першої інстанції встановлено (рішення якого підтримали суд апеляційної інстанції та Верховний Суд), що між усиновлювачем та усиновленою дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.
Неможливість виконання усиновлювачем своїх обов’язків як усиновлювача у зв’язку із наявністю загрози у поведінці усиновленого для оточуючих взагалі, та для її сім’ї – зокрема, що підтверджується відповідним медичним висновком про наявність ознак психічного розладу.
Замість висновків
Скасування усиновлення – це винятковий правовий інструмент, що застосовується лише за наявності чітко визначених у законі підстав і якщо буде встановлено, що таке скасування відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Розірвання шлюбу між біологічним батьком або матір’ю та усиновлювачем, а також конфлікти чи емоційне відчуження у родині – не є автоматичною підставою для скасування усиновлення. А рішення про скасування усиновлення приймається лише тоді, коли між усиновлювачем і дитиною склалися такі стосунки, які незалежно від волі усиновлювача унеможливлюють виконання ним батьківських обов’язків або створюють загрозу життю чи здоров’ю членів сім’ї.