«Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – зробити їх щасливими»
Оскар Уайльд

Аліменти покривають стандартні потреби дитини, а додаткові витрати виникають там, де йдеться про розвиток здібностей, особливе навчання чи лікування.
Познайомилися якось чоловік і жінка. Закохалися, одружилися, а згодом у їхньому житті з’явилася дитина. Але настав день, коли вони зрозуміли: разом іти далі не можуть. Розлучилися. Подружжя вже немає, та батьківство і материнство ніхто не скасовував:
“Я сплачую аліменти. І то чималі!”
“А я оплачую гуртки, конкурси, англійську і репетитора з математики!”
“Ну, це ти ж хотіла — то й плати…”
І десь між цими репліками — дитина, яка потребує не просто дах і їжу, а й розвитку. І суд, який має розібратися: це базова необхідність чи батьківська ініціатива на свій страх і гаманець?


У питаннях утримання дитини в Україні є дві категорії витрат, як два світи:
Світ “базового мінімуму” — це аліменти.
Щомісячні виплати, які за законом покривають стандартні потреби дитини: харчування, одяг, ліки, шкільне приладдя, звичайні гуртки для дозвілля.
Світ “розкішного максимуму” — це додаткові витрати.
Ті, що з’являються раптово або системно, і не вкладаються в звичний щомісячний платіж: приватний заклад освіти, необхідність відвідування якого, зумовлена особливостями здоров’я дитини чи розвитком особливих здібностей, реабілітація після травми, спеціальні заняття через психологічні особливості дитини тощо.


Що ж таке додаткові витрати і коли вони виникають? Давайте розбиратися!
Згідно зі статтею 185 Сімейного кодексу, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, якщо вони зумовлені особливими обставинами:
• розвитком здібностей;
• хворобою;
• травмами;
• реабілітацією;
• необхідністю спеціального навчання чи догляду.
Витрати можуть бути:
• одноразовими;
• періодичними;
• або постійними — наприклад, якщо йдеться про довготривале лікування або навчання.
Що точно не є додатковими витратами?
Найпоширеніші помилки — коли суд отримує список “додаткових” витрат на дитину, а в ньому:
• рюкзак, зошити, шкільна форма;
• гурток малювання без доказів, що у дитини є особливі здібності до малювання і відповідно наявна необхідність розвитку таких здібностей;
• заняття з репетитором для підготовки до ЗНО/НМТ;
• відпочинок на морі без медичних рекомендацій та без погодження з другим із батьків;
• приватний садок, якщо можна було відвідувати державний тощо.
Суд у таких випадках відмовляє, вважаючи ці витрати “звичайними”, а отже такими, що мають покриватися аліментами.


А що ж тоді визнають додатковими витратами?
Додатковими витратами вважатимуться необхідні витрати, зумовлені особливостями дитини, пов’язаними з її здоров’ям, розвитком здібностей чи потребою у спеціальних умовах навчання, лікування або догляду, які виходять за межі звичайного утримання, що покривається аліментами.

Наприклад:
•музична школа + конкурси, якщо дитина має успіхи, рекомендації викладачів;
•навчання у спеціалізованому закладі з педагогічних (спортивна школа, математичний ліцей тощо) або медичних причин;
•лікування в приватному закладі за медичними показаннями;
•відпочинок на морі або в горах за рекомендацією лікаря;
•участь у спортивних змаганнях, якщо є програма тренувань і перспективи.
Тобто, необхідні вітаміни для дитини або лікування застуди буде покриватися аліментами, тоді як, наприклад, захворювання шлунково-кишкового тракту дитини можуть потягнути за собою необхідність відвідування приватного садочку через потребу забезпечення спеціального харчування, що неможливо здійснити у державному садочку, і такі витрати вже будуть вважатися додатковими. Або ж, уявимо ситуацію, що дитина має здібності й хист до гімнастики, вже перемагала на змаганнях, тренери стверджують, що якщо займатися, дитина може досягти хороших спортивних результатів, в такому випадку витрати на заняття гімнастикою, підготовки до змагань, пошиття костюмів будуть вважатися додатковими витратами. Натомість, якщо дитина відвідує гурток лише для того, аби “не нудитися”, то такі витрати будуть покриватися аліментами.
Ключове: витрата має бути обгрунтованою та доведеною, а не просто бажанням одного з батьків.


На що звертає увагу Суд?
При розгляді справ про стягнення додаткових витрат на дитину суд аналізує три речі:
1. Чи дійсно витрата обумовлена “особливими обставинами”?
(Талант, хвороба, специфічні потреби, що має обов’язково підтверджуватися доказами)
2. Чи були такі витрати погоджені між батьками?
(Навіть погодження у месенджері — краще, ніж нічого)

3. Чи є зв’язок між витратою і реальними інтересами дитини, а не амбіціями одного з батьків?
(Тут можуть допомогти висновки психолога, педагога, медика тощо)

Слово за Верховним Судом України:
Ось декілька висновків з реальних кейсів:
Необхідність відвідування приватного садочка (державний не може забезпечити належне харчування) є додатковими витратами(Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20) .

Витрати на навчання доньки у закладі освіти є додатковими витратами, оскільки обрання напрямку та закладу навчання здійснювалося обома батьками спільно, проти навчання доньки у платному приватному закладі відповідач на той час не заперечував, підписував документи на навчання доньки (Постанова Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі №756/9882/19).

Витрати, понесені за навчання сина у коледжі, та витрати на придбання спортивного інвентарю відносяться до додаткових витрат, необхідних для розвитку дитини, оскільки дитина показує хороші результати (Постанова Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №545/819/18).

Витрати одного із батьків на відвідування дитиною спортивної секції та дитячого гуртка (в даному випадку студію малювання та танцювальна студія Pole sport) не відноситься до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини (Постанова Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №205/4622/16-ц).


Репетитори для ЗНО — не визнані “особливими обставинами” (Постанова Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі №761/27222/20).
Витрати на навчання дитини з метою здобуття професійної освіти за кордоном, за наявності можливості проходження навчання в державних закладах освіти, не відносять до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини (Постанова Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі №336/1488/19).

Вартість поїздки та відпочинку на морі (без надання доказів наявності потреби в такому відпочинку, викликаної хронічною хворобою, лікуванням), придбаних медикаментів першої необхідності і харчування зазвичай не визнаються особливими обставинами, що зумовлюють обов’язок батьків брати участь в додаткових витратах на дитину (Постанови Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 720/1119/17; від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19; від 19.04.2023 у справі № 760/10847/20-ц).


Як висновок, хочеться дати поради батькам:
Домовляйтесь, хоча б у листуванні. Не дійте “в односторонньому порядку” і не виставляйте рахунок постфактум.
Фіксуйте все документально: довідки, чеки, договори.
Розрізняйте: базові потреби та додаткові витрати.
Якщо аліментів не вистачає навіть на базові речі, спершу ініціюйте процес щодо їх збільшення, а не виносьте все в розділ «додаткове» за замовчуванням.
І головне треба пам’ятати, для кого це все:
Ця історія — не про маму і тата.
Це про дітей. Про те, щоб вони не отримували мінімум, коли можуть реалізувати максимум.
Так, закон не зобов’язує фінансувати мрію. Але він точно зобов’язує не залишати дитину один на один із цією мрією. І якщо вже є талант, потреба або проблема — варто шукати не винного, а рішення.


Ганна Гаро, сімейний адвокат,
к.ю.н., сімейний медіатор
Юлія Капля, помічник адвоката