Ганна Гаро, сімейний адвокат,
к.ю.н., сімейний медіатор
Валерія Нагорна, помічник адвоката
«Мир не може бути досягнутий силою:
він може бути досягнутий
лише через розуміння»
Махатмі Ганді
Уявімо собі ситуацію
Дружина (Олена) і Чоловік (Ігор) розлучилися. У них спільна дитина (Артем). При цьому квартира, в якій проживало подружжя з дитиною, належить Чоловікові, тому що придбана ним до шлюбу. Після розлучення Чоловік погодився тимчасово дозволити Дружині з дитиною залишитися в квартирі, але згодом суд визнав, що їхнє право користування житлом припиняється. Причина – власник продав квартиру іншій особі, а строк проживання був визначений угодою і сплив.
Новий власник (Марина) отримала право власності, але Олена відмовляється добровільно виселятися, заявляючи, що «дитину не можна вигнати на вулицю».
ЮРИДИЧНИЙ КОНТЕКСТ
Марина звернулася до суду з позовом про виселення без надання іншого житла. Суд ухвалив рішення:
– Виселити Олену та Артема з квартири без надання іншого житла (оскільки у них є зареєстроване інше місце проживання в комунальній квартирі).
– Виконання покладено на державного виконавця.
З метою виконання рішення суду державний виконавець, керуючись Законом України “Про виконавче провадження”, буде діяти наступним чином:
1. Повідомлення
Державний виконавець надсилає Олені постанову про відкриття виконавчого провадження та дає 10 днів на добровільне виселення.
2. Примусове виконання
Оскільки Олена і Артем залишаються у квартирі, виконавець призначає дату примусового виселення.
В день виселення присутні:
– державний виконавець;
– поняті;
– представники поліції;
– представник органу опіки та піклування (через наявність дитини);
– вантажники для вивезення майна;
– представник нового власника.
3. Процес
Виконавець оголошує рішення та пропонує добровільно залишити житло.
Речі пакують і вивозять за адресою, де зареєстровані Олена та Артем.
Дитину передають під нагляд матері, але фіксують у протоколі, що умови проживання за новою адресою перевірить орган опіки.
Перед Оленою постають два шляхи:
– Ігнорувати повідомлення виконавця та дочекати примусового виселення,
АБО
– Запропонувати новому власнику укласти МИРОВУ УГОДУ, особливість якої буде полягати в тому, що вона має враховувати:
1. права дитини,
2. те, що рішення про виселення вже ухвалене судом,
3. і що у справі є ще новий власник, який має бути стороною угоди.
Так що ж таке мирова угода у виконавчому провадженні?
Це письмова домовленість між сторонами після того, як суд уже виніс рішення і розпочато його примусове виконання. Вона дозволяє змінити або уточнити умови виконання рішення за згодою сторін.
Як оформити?
1. Підготовка мирової угоди: Олена (матір дитини) та Марина (новий власник квартири) готують мирову угоду — письмово викладають свої домовленості (наприклад:
– Боржник (мати з дитиною) зобов’язується звільнити квартиру до певної дати.
– Стягувач (новий власник) зобов’язується:
а) надати інше житло на визначений строк або
б) виплатити грошову компенсацію на оренду житла (наприклад, за 6 місяців наперед).
– Можна передбачити, що до визначеної дати виконавчі дії не проводяться.)
2. Подання угоди виконавцю — сторони подають готову мирову угоду до державного виконавця, у якого знаходиться провадження.
3. Передача до суду — виконавець передає цю угоду до суду, який раніше видав виконавчий лист, не пізніше ніж через 3 дні.
4. Суд протягом 10 днів розглядає угоду і виносить ухвалу — або затверджує, або відмовляє.
5. Якщо все гаразд — виконавець на підставі п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження» (затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення) закриває провадження.
А якщо суд відмовить?
Суд може не затвердити мирову угоду, якщо:
– її умови порушують права дітей або інших осіб;
– угода не відповідає закону або її неможливо виконати;
– одну зі сторін представляє людина, яка діє не в інтересах цієї сторони.
Що кажуть суди?
– Мирову угоду можна укладати і після судового рішення, але тільки якщо вже відкрито виконавче провадження.
– Пропущений виконавцем строк для передачі угоди до суду — не є причиною, щоб суд її не розглядав.
– Якщо хтось не виконує угоду, інша сторона має право знову звернутись до суду або поновити виконавче провадження.
Перевагами такої мирової угоди можна вважати:
– Не проведення примусового виселення з поліцією та органами опіки.
– Наявність часу підготувати нове житло для дитини.
– Мінімізація конфліктів й додаткових витрат.
Також слід відмітити деякі ризики:
– Якщо угода не передбачає чіткого механізму передачі квартири та виплат, одна зі сторін може знову зірвати виконання.
– Орган опіки може не погодитися, якщо умови порушують права дитини (наприклад, якщо пропоноване житло непридатне).
Висновок:
Мирова угода на етапі виконавчого провадження — це шанс мирно домовитися, навіть якщо рішення вже винесено судом. Це законний спосіб вирішити питання без зайвих конфліктів і через взаємну згоду.