Жорстоке поводження з дітьми – це проблема, яка завжди існувала, і певно, ще досить довго буде існувати у сучасному суспільстві. Насильство та жорстоке поводження не знають ні державних кордонів, ні соціального розшарування. Ця проблема не оминає нікого, вона може зачепити як бідних, так і багатих, як людей з вищою освітою, так і людей, які ніколи не вчилися, як фізично здорових так і хворих і інвалідів, як дорослих так і дітей.

Жорстоке ставлення до дитини і нехтування її інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, а інколи навіть є загрозою її життю чи навіть є причиною смерті.

У випадках виявлення факту випадків насильства, або ж жорстокого ставлення до дитини, постає надзвичайно актуальне та складне питання – що потрібно робити? На нашу думку, факт подібної поведінки з боку як дорослих, так і однолітків до дитини, як жертви насильства, має бути повідомлено до компетентних правоохоронних органів та соціальних служб. З подібним повідомленням мають звертатися усі, хто став свідком, або ж кому стало відомо про подібний акт анти-соціальної поведінки – інший з батьків, вчителі, учні тощо.

Щоб остаточно переконатися у правильності тих чи інших дій у даному випадку, ми вирішили взяти до уваги положення нормативно-правових актів, як українських, так і міжнародних, які визначають загальнодержавні стандарти щодо проведення самої медіації, так і регламентують модель поведінки медіатора у випадках, коли йому стала відомою інформація про вчинення однією зі сторін медіації злочину.

Повний текст статті можна переглянути за посиланням.